благодіяння
БЛАГОДІЯ́ННЯ, я, с.
Безкорислива допомога, підтримка; добре діло, добрий учинок.
– Велике було б благодіяння [для поміщиків], – зауважив Василь Опанасович, – коли б з предержателів наших кріпаків, що тікають до Костянтиноградського повіту, .. стягували штрафи (О. Полторацький);
Безмежжя Твоїх благодіянь і милостей я злісно понищив суєтою свого буття (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)