благословенство

БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО, а, с.

Те саме, що благослове́ння.

Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство (Біблія. Пер. І. Огієнка);

О. Квінтіман наморщив брови .. Без батькового благословенства не можна дати шлюбу (І. Франко);

Ідея першенства України, образ її величі й історичного покликання, вітлена в легенді про благословенство св. Андрія на Київських горах (із журн.).

Значення в інших словниках

1. благословенство — благослове́нство іменник середнього роду благословення рідко  Орфографічний словник української мови
2. благословенство — див. благословіння  Словник церковно-обрядової термінології
3. благословенство — -а, с., заст., рідко. Те саме, що благословення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. благословенство — див. благословення  Словник синонімів Вусика
5. благословенство — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев.  Словник синонімів української мови
6. благословенство — БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО, а, с., заст., рідко. Те саме, що благослове́ння. О. Квінтіман наморщив брови.. Без батькового благословенства не можна дати шлюбу (Фр., VIII, 1952, 56).  Словник української мови в 11 томах
7. благословенство — Благословенство, -ва с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.  Словник української мови Грінченка