Словник української мови у 20 томах

бластула

БЛА́СТУЛА, и, ж., біол.

Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин та людини, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця.

Джгутикова бластула.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бластула — бла́стула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бластула — -и, ж. Стадія розвитку зародка багатоклінних тваринних організмів, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бластула — бла́стула (від грец. βλαστός – зародок) стадія розвитку зародка багатоклітинних тваринних організмів, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бластула — Рання стадія розвитку зародка тварин і людини наприкінці процесу дроблення яйця; переважно кулястий пухирець зі стінкою (бластодерма), що складається з одного чи кількох шарів клітин (бластомерів), які оточують порожнину б., т.зв.  Універсальний словник-енциклопедія