Словник української мови у 20 томах

бобтейл

БОБТЕ́ЙЛ, а, ч.

1. Порода службових собак.

Бобтейл (староанглійська вівчарка) – чудовий собака для сім'ї та дому, що вирізняється спокійним характером (з газ.).

2. Порода котів.

Хоча за своєю суттю курильський бобтейл є просто різновидом звичайного кота, з першого погляду цього не скажеш (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бобтейл — -а, ч. Порода службових собак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бобтейл — Порода вел. собак з характерною довгою, кудлатою шерстю; масть сіра, різних відтінків; нині декоративні.  Універсальний словник-енциклопедія