бозна-хто
БО́ЗНА-ХТО, бо́зна-кого́, займ. неознач., розм.
Невідомо хто.
Дівчина повернулася додому із ватяною головою, зачуміла, острашена й ощасливлена, не розуміючи, чому в неї тремтять руки, адже вона тільки порозмовляла з якимсь чоловіком, котрий хоч і назвався Анатолем, але був бозна-звідки й бозна-хто (Валерій Шевчук);
Ви не повірите, але причаївшись, там можна почути голоси Одарки й Карася, Вакули й Чорта, набундючених Івана Івановича та Івана Никифоровича, Баби-Яги, Лісовика та ще бозна-кого (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)