бокораш
БОКОРА́Ш, а, ч., діал.
Плотогон.
Старий бокораш подивився на сина теплими очима, а потім поглянув навкруг (С. Скляренко);
Два бокори доставили сюди із сусіднього Міжгірського району, де їх виготовив 74-річний колишній бокораш (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)