болеро
БОЛЕРО́, невідм., с.
1. Іспанський народний ритмічний танець у супроводі співу, кастаньєт, тамбурина, з поклацуванням пальцями.
Не залишився осторонь від зародження танго ще один іспанський танок – болеро, який з'явився наприкінці XVIII століття (з наук.-попул. літ.);
Танок болеро непомітно для себе перейшов у стан, який пізніше отримав назву іспанського балету (із журн.).
2. Частина іспанського народного костюма у вигляді короткої безрукавки.
Французькому кутюр'є Іву Сен Лорану належить заслуга популяризації серед жінок строгих костюмів, піджаків у стилі болеро, прозорих блуз та строгих бермудів як вечірнього одягу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)