Словник української мови у 20 томах

болівійці

БОЛІВІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. боліві́єць, йця, ч.; боліві́йка, и, ж.).

Населення Болівії.

Казна країни отримує від експлуатації природних ресурсів значно менше, ніж могла б, як вважають болівійці, отримувати (з публіц. літ.);

Під кінець футбольного матчу болівієць майстерно виконав штрафний удар (з газ.);

Українська тенісистка у двох сетах з рахунком 6:3, 6:3 переграла болівійку (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. болівійці — -ів, мн. (одн. болівієць, -йця, ч.; болівійка, -и, ж.). Народ, населення Болівії; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови