бомбометальник

БОМБОМЕТА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Літак, обладнаний для скидання бомб.

Під час Першої світової війни літак Сікорського “Ілля Муромець” використовувався як важкий бомбометальник і розвідник (з мемуарної літ.).

2. Член екіпажу такого літака, що керує скиданням бомб.

Спрацював аварійний сигнал “залишити літак”. Бомбометальник, єдиний член екіпажу, який міг це зробити, вистрибнув з парашутом над Ла-Маншем (із журн.);

* Образно. І вдень і вночі підлітки, котрі без діла тиняються вулицями, розважаються петардами й ракетами. Вибухи не тільки лякають маленьких дітей і дорослих, але й часто калічать самих бомбометальників (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бомбометальник — бомбомета́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бомбометальник — -а, ч. Спеціаліст з бомбометання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бомбометальник — Бомбокидач  Словник чужослів Павло Штепа