бомбування
БОМБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бомбува́ти.
Велика авіабомба вибухнула перед самим будинком суду. Промчали нестямні коні, обірвавши поводи. Почалось бомбування (О. Довженко);
З перших днів війни вона [Дніпровська гідроелектростанція] стала об'єктом запеклого бомбування (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)