бонвіванка
БОНВІВА́НКА, и, ж., заст.
Жін. до бонвіва́н.
У шикарному будуарі однієї з найвідоміших московських бонвіванок сидів доктор (з мемуарної літ.);
Звичайно, життя таких бонвіванок, як ця багата примхлива красуня, не вкладалося в голові сільського хлопця (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)