боран
БОРА́Н, у, ч., хім.
Сполука бору з воднем.
Автори нової роботи відкрили, що в масштабі наночастинок той самий боран аміаку вивільняє водень у сто разів швидше (з наук. літ.);
Щоб знайти новий спосіб збереження водню на борту транспортних засобів, фізики звернули увагу на боран аміаку, здатний вбирати водень та віддавати його за умови нагрівання до 80 °С (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)