боржій
БОРЖІ́Й, присл., діал.
Вищ. ст. до бо́рзо.
А сонечко наче сміється та гонить: “Скоренько! боржій! мерщій! Поспішайся, поживай світа!” (Марко Вовчок);
Схаменувсь тоді Петро, да й пішов боржій за двома запорожцями... (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)