бориди

БОРИ́ДИ, ів, мн. (одн. бори́д, у, ч.), хім.

Сполуки бору з металами.

Бориди заліза нестійкі й починають розкладатися при 1650 °С (з наук. літ.);

Одним з основних напрямків наукової діяльності лабораторії є дослідження та розробка процесів вирощування монокристалів тугоплавких сполук перехідних та рідкісноземельних металів (у першу чергу боридів) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бориди — -ів, мн. Сполуки бору з металами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бориди — бори́ди сполуки бору (1) з металами. Застосовують у радіоелектроніці, машинобудуванні, приладобудуванні тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука