Словник української мови у 20 томах

борнеол

БОРНЕО́Л, у, ч., хім.

Органічна сполука, безбарвна тверда кристалічна речовина, яку використовують у виробництві камфори.

Борнеол утворюється під корою дорослих дерев (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. борнеол — -у, ч. Вторинний спирт ряду терпенів, що застосовується у парфумерії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. борнеол — борнео́л органічна сполука, безбарвна кристалічна речовина. Окислюючи Б., одержують камфору. Від Борнео – колишньої назви острова Калімантан.  Словник іншомовних слів Мельничука