борня
БОРНЯ́, і́, ж., уроч.
Те саме, що боротьба́ 1, 2.
Аристократичність і демократичність несподівано почали таки добру борню в Ватиній думці (І. Нечуй-Левицький);
Та не в казці жити нам, а в борні (М. Хвильовий);
В тяжкій борні діти світлих титанів переможуть синів мороку (О. Бердник);
У віковічній борні добра зі злом вона – суддя Сіверська – тільки рядовий боєць армії добра (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)