Словник української мови у 20 томах

бортівка

БОРТІ́ВКА, и, ж.

Щільна (в основному лляна) тканина полотняного переплетення, яка застосовується в пошитті верхнього одягу як внутрішня прокладка, що додає стійкості його формі.

Для лічильної вишивки потрібна тканина з полотняним переплетенням ниток (лляне або бавовняне полотно, бортівка), тобто така, на якій зручно лічити нитки (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бортівка — борті́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови