Словник української мови у 20 томах

босорканя

БОСОРКА́НЯ, і, ж.

У міфології слов'ян – потворна стара відьма, яка вміє літати і перетворюватися на тварин.

Прийшла до чорного Дунаю босорканя-чаклунка, пустила на воду білого калача з трьома свічами, стала того волхва клясти-заклинати (з легенди);

Відьма (чередільниця, чародійка, чарівниця, босорканя) – один з найпоширеніших персонажів української міфології (з наук.-попул. літ.);

Співали, розповідали легенди, страшні історії про лісових відьом-босоркань і відьмаків (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. босорканя — -і, ж., зах. Відьма, чаклунка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. босорканя — Босорканя, -ні ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = ропавка. Желех.  Словник української мови Грінченка