Словник української мови у 20 томах

ботріомікоз

БОТРІОМІКО́З, у, ч., вет.

Інфекційна хвороба тварин, що характеризується запальним розростанням сполучної тканини, іноді у вигляді пухлини.

Методичні рекомендації з ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней при ботріомікозі передбачають чіткі вказівки стосовно санітарної оцінки м’яса та м’ясопродуктів (з наук. літ.);

Під час вивчення стійкості збудника ботріомікозу було використано виробничий штам № 45, виділений із продуктів забою хворих свиней (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ботріомікоз — ботріоміко́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ботріомікоз — -у, ч. Інфекційна хвороба тварин, що характеризується запальним розростанням сполучної тканини, іноді у вигляді пухлини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ботріомікоз — ботріоміко́з (від грец. βότρνς – гроно і мікози) хронічне інфекційне захворювання тварин, спричинюване специфічним мікробом. Характерною ознакою Б. є пухлиноподібне розростання сполучної тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука