Словник української мови у 20 томах

боцман

БО́ЦМАН, а, ч.

Помічник командира корабля, що керує загальнокорабельними роботами і стежить за утриманням корабля в чистоті й порядку.

Він ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. боцман — бо́цман іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. боцман — -а, ч. Помічник командира корабля, що керує загальнокорабельними роботами і стежить за утриманням корабля в чистоті й порядку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боцман — бо́цман (голл. bootsman, від boot – човен і man – людина) старшина на судні, безпосередній начальник палубної команди.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. боцман — 1. підофіцер на торговому кораблі, начальник палубної команди; 2. у військово-морських силах спеціаліст мол. командного складу екіпажу корабля; у флотах деяких країн підофіцерське звання, відповідає армійському сержантові.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. боцман — Бо́цман, -на; -мани, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боцман — БО́ЦМАН, а, ч. Помічник командира корабля, що керує загальнокорабельними роботами і стежить за утриманням корабля в чистоті й порядку. Він ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом (Кучер, Чорноморці, 1956, 22).  Словник української мови в 11 томах