бочковий
БОЧКОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до бо́чка¹.
Бочкова тара;
// Який зберігається в бочці.
Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Л. Дмитерко);
Перші [зустрічі] відбувалися у пристанційному буфеті за кухлем бочкового пива (О. Чорногуз);
Бочкові оселедці.
Словник української мови (СУМ-20)