боєзапас

БОЄЗАПА́С, у, ч., військ.

Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів, необхідна для виконання бойового завдання.

У трагедії “Новоросійська” першою, найпростішою версією, яка влаштовувала верхи, був вибух боєзапасу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. боєзапас — боєзапа́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. боєзапас — -у, ч. Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боєзапас — БОЄЗАПА́С, у, ч. Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів. Розіклали [червонофлотці] в погребку боєзапас, пляшки із запалювальною рідиною, гранати (Кучер, Чорноморці, 1956, 347).  Словник української мови в 11 томах