Словник української мови у 20 томах

бранхіомікоз

БРАНХІОМІКО́З, у, ч., вет.

Грибкова хвороба ставкової риби.

Зяброва гнилизна, або бранхіомікоз, – небезпечна хвороба, яка руйнує зябра риб (з наук. літ.);

Джерелом зараження є хворі на бранхіомікоз риби, трупи риб, загиблих від бранхіомікозу, а також вода, що надходить із непридатних водойм (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бранхіомікоз — бранхіоміко́з іменник чоловічого роду хвороба риб  Орфографічний словник української мови
  2. бранхіомікоз — -у, ч. Грибкова хвороба ставкової риби, що характеризується масовою загибеллю риби.  Великий тлумачний словник сучасної мови