братик

БРА́ТИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до брат 1.

Як приїхав братик Та до сестриці в гості, Та поставив кониченька Та на довгім помості (з народної пісні);

Ані братика я, Ні сестрички не знала, Меж чужими зросла, І зросла – не кохалась (Т. Шевченко);

Мені б бодай одну сестричку або братика (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. братик — бра́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. братик — -а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братик — Тка, ч. 1. злоч. Звертання до свого. 2. Представник злочинного угруповання. Ну де ж ви бачили «братків», які в чаті такою хуйньою займаються?? (Інтернет). 3. Негативна характеристика будь-якого хлопця або чоловіка, зазвичай зі злочинним підтекстом. Братки ви грьобані!! (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
4. братик — див. брат  Словник синонімів Вусика
5. братик — БРА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості. Та поставив кониченька Та на довгім помості (Укр.. лір. пісні, 1958, 441); Ані братика я. Ні сестрички не знала. Меж чужими зросла, І зросла — не кохалась (Шевч., II, 1963, 8).  Словник української мови в 11 томах