браток
БРАТО́К, тка́, ч., розм.
1. Зменш. до брат 1.
– Не чорт це, – бурмотів сотник, – а Мініхів молодший браток, той, що в Стародубі людям нашим спокою не дає (Б. Лепкий).
2. фам. Те саме, що брат 3.
– Нічого. Трохи тільки потовкло тебе, браток, ніби й ти літав, як той генерал (І. Багряний);
– Браток, а мене навчиш? Увесь вік дякуватиму (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)