Словник української мови у 20 томах

брашпиль

БРА́ШПИЛЬ, я, ч., спец.

Палубний механізм лебідкового типу, встановлений на носі корабля для підіймання якоря і натягування тросів при швартуванні судна.

Брашпиль давно потребував ремонту, а механік не звертав на це ніякої уваги (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. брашпиль — бра́шпиль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. брашпиль — -я, ч., спец. Лебідка, встановлена на носі корабля для підіймання якоря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брашпиль — бра́шпиль (голл. braadspil) ручна, електрична або парова лебідка на судні, якою вибирають якір.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. брашпиль — БРА́ШПИЛЬ, я, ч., спец. Лебідка, встановлена на носі корабля для підіймання якоря. Брашпиль давно потребував ремонту, а механік не звертав на це ніякої уваги (Донч., II, 1956, 82).  Словник української мови в 11 томах