бриз
БРИЗ, у, ч.
Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суші.
З берега у море дмухнув ледве помітний нічний бриз (М. Трублаїні);
Бриз буває тому, що над морем і сушею створюється різниця в атмосферному тиску (з навч. літ.);
Живлюща свіжість бризу бадьорить людей, підносить їхній настрій, підвищує працездатність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)