бризнути

БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до бри́зкати.

Вода бризнула й облила ногу (І. Нечуй-Левицький);

Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (М. Коцюбинський);

Несподівано бризнули йому з очей сльози. Вони лилися без ридань і лоскотали щоки (В. Підмогильний);

Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (О. Гончар);

Мільйони іскор бризнули з-під вістря (І. Франко);

* Образно. Трясучись, вириваючись з рук, заговорив кулемет, бризнув просто по колоні вогнем (О. Гончар);

Дівчата бризнули сміхом (Ірина Вільде);

Очі товстуна бризнули веселими іскрами (Г. Колісник).

2. що, розм. Кинути з силою, шпурнути.

Як бризне [писар] шапку об землю .. та й підійшов до пана Уласовича (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. розм. Те саме, що бри́знутися.

Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. бризнути — бри́знути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бризнути — [бризнутие] -ну, -неиш; нак. -зние, -з(‘)н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. бризнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до бризкати. 2》 розм. Кинути з силою, шпурнути. 3》 розм. Те саме, що бризнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бризнути — бри́знути вул. вдарити (ст)|| = вгатити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. бризнути — див. вдарити; падати  Словник синонімів Вусика
6. бризнути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
7. бризнути — БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бри́зкати. Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163); Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94); Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
8. бризнути — Бризнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі.  Словник української мови Грінченка