Словник української мови у 20 томах

бромований

БРОМО́ВАНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до бромува́ти.

Полістирол бромований;

// у знач. прикм.

Мобільні телефони не повинні містити хлорованих і бромованих полімерів (із журн.);

Результати тестів показали, що деякі компоненти мобільних телефонів містять токсичні бромовані з'єднання (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)