бромований
БРОМО́ВАНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до бромува́ти.
Полістирол бромований;
// у знач. прикм.
Мобільні телефони не повинні містити хлорованих і бромованих полімерів (із журн.);
Результати тестів показали, що деякі компоненти мобільних телефонів містять токсичні бромовані з'єднання (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)