бронежилет

БРОНЕЖИЛЕ́Т, а, ч.

Захисний спеціальний жилет.

До спеціальних засобів, що використовуються при охороні громадського порядку, належить бронежилет (із журн.);

З автобуса виходять кремезні хлопці в чорній уніформі: солдатська пілотка, важкі черевики, бронежилет (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бронежилет — бронежиле́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронежилет — -а, ч. Куленепробивний броньований жилет.  Великий тлумачний словник сучасної мови