бронзувальник

БРОНЗУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Майстер, який виконує роботу з бронзування.

Свіжі друкарські відтиснення, що несуть на собі вогку фарбу, потребують процесу так званого припудрювання, який виконує бронзувальник, що працює на поліграфічних підприємствах у друкарських цехах (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. бронзувальник — бронзува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бронзувальник — -а, ч., спец. Майстер, який бронзує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бронзувальник — БРОНЗУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Майстер, який бронзує.  Словник української мови в 11 томах