брудненький
БРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Трохи брудний.
Моя принцесо, пишна босоніжко, згадай той час, як ти гусята пасла .. Нехай тебе не лицарі там стрінуть, .. зате ти будеш вільна, хоч і брудненька трошки (Леся Українка);
Дівчина пішла обідати в брудненьку домашню їдальню, де годували дешево й несмачно (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)