брусований
БРУСО́ВАНИЙ, а, е.
Обтесаний на чотири грані.
Однокамерні хати будували найчастіше з брусованого дерева, давніші – з кругляка (з наук.-попул. літ.);
// Зробл., збудований з брусів.
Вздовж брусованих стін – укриті килимами лави (І. Кочерга);
Раптом шлях перетнув немов з-під землі вирослий брусований, зверху загострений паркан (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)