брюссельці
БРЮССЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. брюссе́лець, льця, ч.; брюссе́лька, и, ж.).
Жителі Брюсселя.
Статус столиці зобов'язує міську владу Брюсселя підтримувати високий рівень життя брюссельців (із журн.);
При високому прожитковому мінімумі у країні кошти, які отримує середньостатистичний брюсселець на державній службі, не дозволяють жити, так би мовити, на широку ногу (з газ.);
Молода брюсселька з неприхованими задоволенням і гордістю розповідала туристам про своє місто (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)