Словник української мови у 20 томах

бугшприт

БУГШПРИ́Т, БУШПРИ́Т, а, ч., мор.

Горизонтальний або похилий брус, який служить для підняття носових вітрил.

Корабель поринає стрімголов у прірву, зариваючись бугшпритом в холодну воду (О. Довженко);

На бушприті навантаження на злам практично такі ж, як і на щоглі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бугшприт — бугшпри́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бугшприт — див. бушприт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бугшприт — бугшпри́т див. бушприт  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бугшприт — Елемент рангоуту, круглий брус, що виступає від носа корабля косо вперед, дозволяє збільшити поверхню вітрильного оснащення.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. бугшприт — БУГШПРИ́Т, а, ч. Передня похила щогла корабля. Корабель поринає стрімголов у прірву, зариваючись бугшпритом в холодну воду (Довж., Зач. Десна, 1957, 394).  Словник української мови в 11 томах