будування

БУДУВА́ННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2.

Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М. Коцюбинський);

Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Іван Ле).

2. заст. Готова будівля, споруда.

Студент .. почав розказувати про старинні [старовинні] будування в Азії і в Європі (І. Нечуй-Левицький);

Хто руйнує, – по тім зостається руїна, .. Хто будує, – лиша по собі будування (Б. Грінченко).

3. тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура.

Кладовище в Мадріді [Мадриді] .. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. будування — будува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. будування — БУДУВАННЯ – БУДІВНИЦТВО – ПОБУДОВА Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.  Літературне слововживання
3. будування — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 2》 Готова будівля, споруда. 3》 тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. будування — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі.  Словник синонімів української мови
5. будування — Будува́ння, -ння, -нню, -нням (дія)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб., II, 1955, 39); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього!...  Словник української мови в 11 томах