буйволовий
БУ́ЙВОЛОВИЙ, а, е.
Прикм. до бу́йвіл.
А біля амазонки лежить широкий пас із вичинбареної шкіри буйволової (Н. Королева);
Після снідання Ант одягнув широкий пояс, почепив до нього з лівого боку набитий стрілами ремінний тул, з правого – ніж, взяв у руки зроблений з буйволової кості лук, попробував тятиву (С. Скляренко);
Дмитро Вишневецький уперше наказав робити козацькі човни з буйволових шкір, аби можна було легко їх переносити (з наук. літ.);
За часів Б. Хмельницького кулі носили в сап'янових гаманцях, порох – у порохівницях, круглих або роблених з буйволових рогів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)