буклі
БУ́КЛІ, ів, мн. (одн. бу́кля, і, ж.).
Завиті кільцями пасма волосся.
Волосся [юнак] мав криваво-червоне, воно спадало у нього повними буклями (з легенди);
Очі Щербини стежили за її вже зморшкуватою рукою, що промайнула невловимим рухом по товстій буклі (О. Ільченко);
– А ти чого не в школі, хлопчику? – звернулася до Порфира одна з екскурсанток, розвезиста тьотя в рудих буклях (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)