Словник української мови у 20 томах

буклі

БУ́КЛІ, ів, мн. (одн. бу́кля, і, ж.).

Завиті кільцями пасма волосся.

Волосся [юнак] мав криваво-червоне, воно спадало у нього повними буклями (з легенди);

Очі Щербини стежили за її вже зморшкуватою рукою, що промайнула невловимим рухом по товстій буклі (О. Ільченко);

– А ти чого не в школі, хлопчику? – звернулася до Порфира одна з екскурсанток, розвезиста тьотя в рудих буклях (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. буклі — -ів, мн. (одн. букля, -і, ж.), заст. Завиті кільцями пасма волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буклі — див. волосся  Словник синонімів Вусика
  3. буклі — БУ́КЛІ, ів, мн. (одн. бу́кля, і, ж.), заст. Завиті кільцями пасма волосся. Очі Щербини стежили за її вже зморшкуватою рукою, що промайнула невловимим рухом по товстій буклі (Ільч., Серце жде, 1939, 192).  Словник української мови в 11 томах