буланжерит
БУЛАНЖЕРИ́Т, у, ч.
Мінерал із класу складних сульфідів, який трапляється у вигляді голчастих кристалів або волокнистих агрегатів і має колір від сріблясто-сірого до чорного.
На поверхні буланжерит нестійкий і переходить у церусит та оксид стибію (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)