булевтерій
БУЛЕВТЕ́РІЙ, ю, ч., іст.
У Стародавній Греції – місце засідань буле.
В елліністичній архітектурі часто використовувались перистильні двори (обмежені з усіх боків колонами), за периметром яких розташовувались окремі приміщення, як, наприклад, булевтерій у Мілеті (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)