Словник української мови у 20 томах

бульбитися

БУЛЬБИ́ТИСЯ, би́ться; мн. бульбля́ться, недок.

Утворювати бульбочки, бульби (про рослини).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бульбитися — бульби́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови