бур
БУР¹, а, ч.
Інструмент для буріння свердловин у ґрунті та різних гірських породах.
Цим буром можна за 5 секунд зробити яму завширшки 1 метр (з публіц. літ.);
Бур, пройшовши 160 метрів, не виходить з піщаного шару (із журн.).
БУР² див. бу́ри.
Словник української мови (СУМ-20)