Словник української мови у 20 томах

бурхотати

БУРХОТА́ТИ, о́че, БУРХОТІ́ТИ, ти́ть, недок.

Підсил. до бурха́ти.

Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Грабовський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бурхотати — бурхота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. бурхотати — -оче і бурхотіти, -тить, недок. Підсил. до бурхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурхотати — див. лити  Словник синонімів Вусика
  4. бурхотати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. бурхотати — БУРХОТА́ТИ, о́че і БУРХОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до бурха́ти. Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (Граб., І, 1959, 58).  Словник української мови в 11 томах