бутилкаучук

БУТИЛКАУЧУ́К, у́, ч., хім.

Синтетичний каучук, який широко використовують для виготовлення гумових виробів.

Бутилкаучук потрібно зберігати у приміщенні з гарною вентиляцією (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бутилкаучук — бутилкаучу́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бутилкаучук — -у, ч. Синтетичний каучук, продукт співполімеризації ізобутилену і невеликих кількостей ізоперену.  Великий тлумачний словник сучасної мови