буттєвість

БУТТЄ́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до буттє́вий.

Дотримування принципу буттєвості надає можливості окреслити особливості відображення у давньослов’янській релігійності рис суто суспільного, побутового, звичаєвого характеру (з наук. літ.);

Він загубив і розтратив усі свої слова, втратив і свою вагу, свою буттєвість і волю (із журн.).