Словник української мови у 20 томах

бушмени

БУШМЕ́НИ, ів, мн. (одн. бушме́н, а, ч.; бушме́нка, и, ж.).

Група племен, що живе в Південній Африці.

Я справді танцював дикий танець .. бушменів з пристрасними викриками без якого-будь сенсу, аби тільки висловити своє вдоволення (У. Самчук);

Феноменальна витривалість мисливців спостерігалася у первісних племен зулусів та бушменів (з навч. літ.);

Колір шкіри бушмена був дійсно не чорним, а абрикосовим (з газ.);

Стара бушменка довго ще з'являлась йому у страшних снах (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бушмени — -ів, мн. (одн. бушмен, -а, ч.; бушменка, -и, ж.). Група племен, що живуть у Південній Африці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бушмени — Африк. народ, який живе в долині Калагарі та пустелі Наміб; бл. 75 тис.; асимільовані й витіснені на пд. народом банту; до XIX cт. культура б. кам'яна, відповідала європ. палеолітичним культурам; мови кгоїсан.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. бушмени — БУШМЕ́НИ, ів. мн (одн. бушме́н, а, ч.; бушме́нка, и, ж.). Група племен, що живуть у Південній Африці.  Словник української мови в 11 томах