бібліограф

БІБЛІО́ГРАФ, а, ч.

Фахівець у галузі бібліографії (у 1, 2 знач.).

Найбільшою заслугою Б. Грінченка І. Франко вважає його діяльність як популяризатора, етнографа, бібліографа (з наук. літ.);

До початку війни бібліографи встигли опрацювати лише 40 тисяч книжок із тих 500 тисяч, що становили фонд книгозбірні (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бібліограф — бібліо́граф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бібліограф — -а, ч. Фахівець у галузі бібліографії (в 1 і 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бібліограф — Книгознавець, див. бібліогност  Словник чужослів Павло Штепа
4. бібліограф — Бібліо́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бібліограф — БІБЛІО́ГРАФ, а, ч. Фахівець у галузі бібліографи (в 1 і 2 знач.). Найбільшою заслугою В. Грінченка І. Франко.. вважає його діяльність як популяризатора, етнографа, бібліографа. (Рад. літ-во, 1, 1963, 118).  Словник української мови в 11 томах