Словник української мови у 20 томах

бікіні

БІКІ́НІ, невідм., с.

Жіночий купальний костюм особливого крою, що складається з вузького бюстгальтера і плавок.

У липні 1946 року на паризькій виставці мод уперше демонструвався купальний костюм, що отримав згодом назву “бікіні” (із журн.);

Тунісці безпосередні й допитливі, сповнені гідності, але не зверхні, одягнені по-мусульманськи скромно, однак спокійно ставляться до туристок у шортах у місті й без бікіні на пляжі (з газ.);

Знімок фотомоделі в бікіні;

Модне бікіні.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бікіні — незм., с. Жіночий купальний костюм, що складається з відкритого бюстгальтера і маленьких трусиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бікіні — Бікі́ні іменник середнього роду острів в Тихому океані  Орфографічний словник української мови
  3. Бікіні — див. Маршаллові Острови  Універсальний словник-енциклопедія