білокамінний

БІЛОКАМІ́ННИЙ, а, е, БІЛОКАМ'ЯНИ́Й, а́, е́.

Збудований, зробл. з білого каменю.

Йшли не до срібноголового Перуна з вусами золотими, а до білокамінного Лади (Б. Лепкий);

Таким його [Севастополь] всі знають, відколи й стоїть біля моря... Білокам'яний, наче з мармуру... (В. Кучер);

Встає перед ним Величний палац – білокамінний дім (С. Крижанівський);

// Стос. до білого каменю.

Семантика білокам'яного різьблення Владимира та Чернігова дає підстави вважати, що вона виконувалася місцевими майстрами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. білокамінний — білока́мінний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білокамінний — білокам'яний, -а, -е. Збудований з білого каменю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білокамінний — БІЛОКА́МІННИЙ, БІЛОКА́М’ЯНИЙ, а, е. Збудований з білого каменю. Встає перед ним Величний палац — білокамінний дім (Криж., Калин, міст, 1940, 82); Таким його [Севастополь] всі знають, відколи й стоїть біля моря… Білокам’яний, наче з мармуру… (Кучер, Чорноморці, 1956, 34).  Словник української мови в 11 томах