білоколонний

БІЛОКОЛО́ННИЙ, а, е.

Який має білі колони.

А посеред степів стояв палац білоколонний, навколо парк, а в парку – басейн для панського купання (О. Гончар);

Князь Олександр Михайлович Горчаков продовжив розбудову маєтку, почавши зводити величавий білоколонний чотириповерховий палац (з Інтернету).